Володимир Лис Volgorde van de boeken (chronologisch)

Хтось дізнався про давній гріх старого Антона Личака, надіслав листа з єдиним реченням: «Час повертати борг» - і збурив його спокій. А в сусідки Ольги своя драма: її син закохується в дочку бізнесмена Єгора, і та відповідає взаємністю, - але юна пара не знає, що насправді вони брат і сестра. Повертається з колонії Богдан, засуджений за вбивство, якого не чинив. Його дружина обрала щастя з іншим, а донька й не підозрює, що в неї є тато. А ще поруч сестра дружини Віка і дивачка сусідка Алевтина, про яку в Старому місті ходять моторошні чутки… Долі мешканців вулички з символічною назвою Обітниця переплітаються в тугий вузол, де свої драми і щемливі стосунки, давні й теперішні почуття. Кожен з них давав свою обітницю. Та чи кожен дотримався її крізь час?

Давні часи і сучасність, кохання, гординя й помста переплелися в дивовижну історію. У провінційного художника Платона Лемещука в один день зникають усі картини. Він у розпачі. Але ще більше його дивує поява колишньої учениці Люби. Колись вона була закохана в нього до нестями, та він не відповів на її почуття. Платон збентежений, він має знайти свої картини, але… Життя всього містечка раптом перевертається: дивні події, жорстокі вбивства, схожі на ритуальні. Художник прагне знайти розгадку цих таємниць і розуміє, що всі ниточки ведуть до давнього портрета графині Венцеслави.

Таємнича Діва Млинища, що іноді являлася жителям невеличкого поліського села Загоряни, що мешкали на кутку понад річкою Мережкою, навіть своєю незримою присутністю берегла їх від найстрашнішого — зради своєї совісті. Бо великі війни, революції, круті повороти історії часто ставили їх перед вибором, від якого залежало — жити чи померти. А ще було кохання — жертовне і руйнівне, вірне і підступне, щире і надумане, красиве, як квітка, і темне, як осіння ніч — але кохання…