Наталя Іваничук Volgorde van de boeken (chronologisch)

Honger is het schrijnende verhaal van een jonge schrijver-journalist die op de grens van het hongerlijdersbestaan vecht voor een plaats in de maatschappij. Het beschrijft de rauwe werkelijkheid van de dagelijkse strijd om te overleven in Noorwegen rond de vorige eeuwwisseling. Knut Hamsun was onder meer schoenmaker, marskramer, hulpveldwachter, onderwijzer, steenhouwer, houthakker en ook tramconducteur voordat hij zich op het schrijven toelegde. De publicatie van Honger maakte hem in één klap beroemd. In 1920 ontving hij de Nobelprijs voor de Literatuur.

Митчо и Себастиан - лучшие друзья. Они живут в маленьком городке Сульбю. Однажды они выловили в море бутылку с письмом от бывшего бургомистра Сульбю, таинственно пропавшего год назад. Еще в бутылке нашлась странная косточка. Руководствуясь указаниями бургомистра, друзья посадили косточку рядом со своим домом, и за одну ночь из нее выросла... гигантская груша! И это было только начало удивительных приключений Митчо и Себастиана, которым предстоит отправиться на поиски бургомистра и Таинственного острова, столкнуться с Жестокими пиратами, Жутким морским драконом и преодолеть Чернильное море.

Книга друга з серiї "Країни Мумi-тролiв" — це новi неповторнi зустрiчi з милим сiмейством Мумi-тролiв та їхнiми багатьма друзями. Маленькi герої книжки пiдросли настiльки ж, наскiльки подорослiшали читачi "Країни Мумi-тролiв". Тепер їм доводиться замислюватися над важливими речами, якими сповнений свiт, — такими, як сенс життя, самопiзнання i самоствердження, любов, взаємоповага.В книгу увiйшли повiстi "Мемуари Тата Мумi-троля", "Небезпечне лiто", "Зима-чарiвниця".

Лісовий світ сповнений незвичайних пригод, а також загадкових злочинів. Ось чому двоє друзів - винахідливий пес Фу-Фу та довірливий кіт Киць-Киць - відкривають детективне Бюро - дуже вчасно, до речі. З місцевого музею зникає найцінніший експонат - статуя собаки з діамантовими очима. Детективи без вагань беруться до справи. Та якби вони знали, яка небезпека чигає на них і хто справжній зловмисник... Коли один з героїв цієї книжки був іще зовсім маленький, він усюди пхав свого носа. Звісно, дорослі сердилися, тому тільки й було чути: «Фу не можна, фу, фу, геть звідси». Зрештою, усі забули справжнє ім'я цього впертюха. Так з'явився Фу-Фу. Із Киць-Кицем трапилася схожа історія. Щоправда, його дитинство було безхмарне: «Киць, киць, може, хочеш молочка або шматочок рибки?»... Загадкова і, я би сказав, небезпечна подія змінила життя Фу-Фу та Киць-Киця. Вони вирішили стати великими детективами... І першою справою, яку їм довелося розслідувати, було викрадення Статуї собаки з місцевого музею. Із нотатників Л. Ялівця